Сьомого липня 2015 року керівник проектів АЦ «Бюро економічних та соціальних досліджень» Вадим Штефан взяв участь в обговоренні Концепції електронного урядування, ініційованого Державним агентством з питань електронного урядування України. У заході взяли участь, представник місії ОБСЄ, USAID, ЦОВВ, Програми розвитку ООН, місцевих органів влади, керівництво Громадської ради Державному агентстві з питань електронного урядування України, науковці, розробники електронних сервісів та громадські організації.
В ході засідання від АЦ «Бюро економічних та соціальних досліджень» було надано пропозиції до концепції з електронного урядування. Ці пропозиції стали результатом трирічного проекту «Публічні бібліотеки - мости до електронного урядування» на виконання урядового плану дій ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд»». Зокрема було наголошено на необхідності створення єдиного електронного вікна «Громадянин-держава», інтеграції різноманітних електронних сервісів до єдиної системи електронних послуг, інтеграції контактних центрів до цієї системи, залучення громадськості до питань моніторингу прогресу надання електронних сервісів громадянам.
Відповідно до Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020”, запровадження електронних послуг, визначено одним з головних пріоритетів реформування системи державного управління. В рамках реалізації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна має забезпечити комплексний розвиток електронних послуг відповідно до європейських вимог.
Разом з тим, згідно останнього дослідження за методикою ООН Україна посіла 87 місце серед 193 країн, втративши 19 позицій за останні 2 роки та 33 позиції за останні чотири роки. При цьому, найбільш низьку оцінку - 0,2677 Україна отримала за компонентом „Он-лайн послуги”.
Це свідчить про значне відставання України від світових темпів розвитку електронних послуг та необхідність розробки єдиної скоординованої державної політики у цій сфері, спрямованої на вирішення таких першочергових проблем: несформованість нормативно-правової бази, що регулює сферу надання електронних послуг;
неврегульованість питання електронної ідентифікації та автентифікації суб’єктів звернення при наданні електронних послуг;
відсутність міжвідомчої електронної взаємодії при наданні адміністративних послуг, що призводить до встановлення надмірних вимог до переліку документів, необхідних для надання адміністративних послуг, дублювання інформації в інформаційних системах суб’єктів надання адміністративних послуг та додаткових труднощів при отриманні необхідних даних для прийняття рішення стосовно результатів надання адміністративних послуг;
складність та зарегульованість поточних порядків надання адміністративних послуг у традиційний спосіб, що ускладнює запровадження таких послуг в електронній формі;
відсутність затвердженого переліку та опису адміністративних послуг, у т.ч. реєстру адміністративних послуг та переліку пріоритетних адміністративних послуг для запровадження їх надання в електронній формі;
брак довіри до електронного середовища як з боку суб’єктів надання адміністративних послуг, так і з боку суб’єктів звернення;
невизначеність формату електронного документа, згідно якого суб’єкт звернення має подавати документи, необхідні для отримання адміністративної послуги в електронній формі;
відсутність сформованого бачення щодо створення єдиної інформаційно- телекомунікаційної інфраструктури, що забезпечує надання електронних послуг на основі єдиних принципів та правил;
низький рівень готовності працівників органів влади та громадян до запровадження електронних послуг.
Крім того, існуюча система надання адміністративних послуг в Україні характеризується низькою доступністю, непрозорістю, закритістю для суб’єктів звернення та потребує негайного реформування. Упорядкування й оптимізація адміністративних послуг та поетапне запровадження їх надання в електронній формі є найкращим шляхом такого реформування.
Метою цієї Концепції є організація цілеспрямованої діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування для формування ефективної системи надання електронних послуг в Україні.
Основними принципами розвитку електронних послуг в Україні є:
1. Орієнтація на споживача.
Саме потреби суб’єктів звернення мають визначати перелік та способи надання електронних послуг.
2. Доступність.
Розвиток системи надання електронних послуг має на меті забезпечення рівних можливостей для всіх суб’єктів звернення незалежно від соціальних, економічних, територіальних чи фізичних особливостей.
3. Безпека та захист персональних даних.
Суб’єкти звернення повинні мати впевненість, що вони взаємодіють з суб’єктами надання адміністративних послуг на умовах довіри, із забезпеченням захисту інформації та персональних даних відповідно до вимог чинного законодавства.
4. Дебюрократизація та адміністративне спрощення.
Розвиток системи надання електронних послуг має на меті спрощення порядків надання та зменшення кількості адміністративних послуг, у т.ч. через запровадження міжвідомчої електронної взаємодії.
5. Прозорість.
Суб’єкти звернення повинні розуміти весь процес надання електронної послуги та мати можливість отримувати інформацію про хід надання електронної послуги.
6. Збереження електронної інформації.
Принцип полягає у забезпеченні цілісності та достовірності інформації про дії суб’єктів надання адміністративних послуг, пов’язані з отримання персональних даних про суб’єктів звернення, з можливістю доступу суб’єктів звернення до такої інформації.
7. Відкритість та повторне використання.
Цей принцип передбачає здатність суб’єктів надання адміністративних послуг співпрацювати для надання якісних та ефективних електронних послуг, використовуючи дані та технічні рішення один одного, не порушуючи при цьому вимог до захисту інформації та персональних даних.
8. Технологічна нейтральність.
При запровадженні електронних послуг повинні бути визначенні функціональні можливості, які можуть бути реалізовані з використанням різних технологій.
9. Ефективність і результативність
Суб’єкти надання адміністративних послуг повинні планувати запровадження електронних послуг з урахуванням досягнення конкретних показників щодо ефективності та результативності їх надання, у т.ч. економії бюджетних коштів та підвищення задоволеності суб’єктів звернення.
Ці основоположні принципи повинні бути враховані суб’єктами надання адміністративних послуг при запровадженні електронних послуг.
Реалізація Концепції передбачена на період до 2020 року та складається з трьох основних етапів:
на першому етапі (2015 - 2016 роки) передбачається:
удосконалення існуючої та розробка необхідної нормативно-правової й нормативно-технічної бази;
формування єдиної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури надання електронних послуг;
проведення оптимізації порядків надання адміністративних послуг; реалізація пілотних проектів із запровадження пріоритетних електронних послуг;
підготовка державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування та суб’єктів звернення до надання електронних послуг; популяризація електронних послуг серед населення;
на другому етапі (2017 - 2018 роки) планується:
запровадження пріоритетних електронних послуг відповідно до переліку 20 базових послуг Європейського союзу;
удосконалення та розвиток єдиної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури надання електронних послуг;
розвиток каналів доступу до електронних послуг і способів електронної ідентифікації й автентифікації;
широке залучення фізичних та юридичних осіб до використання електронних послуг;
третій етап (2019 - 2020 роки) передбачає організацію надання електронних послуг в усіх сферах суспільного життя, надання інтегрованих електронних послуг, а також запровадження транскордонних електронних послуг з Європейським союзом.
